ШЕРМАН ДРОЗД
Як знімали перший український еротичний серіал
Антін Мухарський, Тамара Яценко, Олег Савкін та Радмила Щогольова діляться спогадами про зйомки у еротичному телефільмі «Острів любові», що вийшов на екрани у 1995 році.
«Острів любові» — це збірник з десяти історій про складні стосунки між чоловіком і жінкою. Про любов і смерть, простіше кажучи (насильства там не менше, ніж сексу). За сучасними мірками ці історії виглядають цілком пристойно, але для «Укртелефільму» 90-х це був дуже сміливий проект.
За основу були взяті твори про кохання вітчизняних класиків: Олександра Олеся, Марка Вовчка, Ольги Кобилянської, Марка Черемшина, Івана Франка, Гната Хоткевича, Михайла Коцюбинського, Володимира Винниченка, Михайла Могилянського та Євгена Гуцала. Повісті та новели цих письменників ввійшли до збірки «Український Декамерон», яку свого часу видав журнал для дорослих «Лель».
За основу були взяті твори про кохання вітчизняних класиків: Олександра Олеся, Марка Вовчка, Ольги Кобилянської, Марка Черемшина, Івана Франка, Гната Хоткевича, Михайла Коцюбинського, Володимира Винниченка, Михайла Могилянського та Євгена Гуцала. Повісті та новели цих письменників ввійшли до збірки «Український Декамерон», яку свого часу видав журнал для дорослих «Лель».
 |  |
Глядач зміг насолодитися першими двома стрічками в 1995 році в приміщенні Будинку кіно. Не дивлячись на те, що зал був повним і на екрані демонстрували пікантні сцени, картини сприйняли досить прохолодно. Тому наступні серії вже крутили по телевізору в пізній час, що також не сприяло зросту популярності. Але в історії українського кінематографу вони, безумовно, залишилися.
Завдяки «Острову любові» глядачі змогли в дещо незвичній формі дізнатися про духовне і тілесне життя українців в різних кутках нашої країни та в різні історичні періоди. Перед очима майоріли як пасторальні гуцульські пейзажі, так і модернові вулиці Львову.
Народна артистка України Тамара Яценко ділиться своїми теплими спогадами про те, як їй запропонували роль продажної жінки у восьмому фільму «Острова любові» — «Заручини». Цей водевіль написав Володимир Винниченко, якого називали українським «порнографом». В «Заручинах» розкривається історія наївного кохання студента до молодої панночки. Панночка розбиває його романтичні мрії об скелі меркантильної реальності: одружуючись з багатим купцем, вона запрошує його на свої ж заручини.
Завдяки «Острову любові» глядачі змогли в дещо незвичній формі дізнатися про духовне і тілесне життя українців в різних кутках нашої країни та в різні історичні періоди. Перед очима майоріли як пасторальні гуцульські пейзажі, так і модернові вулиці Львову.
Народна артистка України Тамара Яценко ділиться своїми теплими спогадами про те, як їй запропонували роль продажної жінки у восьмому фільму «Острова любові» — «Заручини». Цей водевіль написав Володимир Винниченко, якого називали українським «порнографом». В «Заручинах» розкривається історія наївного кохання студента до молодої панночки. Панночка розбиває його романтичні мрії об скелі меркантильної реальності: одружуючись з багатим купцем, вона запрошує його на свої ж заручини.
Тамара Яценко
«Коли мені запропонували роль, я думала, що вона буде перегукуватися з Пронею Прокопівною, яку я грала у театрі. І тому, щоб не повторюватися, я прийшла особисто до Бійми відмовлятися. Зайшла в кабінет — Бійма швидко вийшов. Я сіла чекати, він повернувся через 30 хвилин з цілим консиліумом. Там була Тамара Бойко, Галина Черняк та інші. Всі вони починають мене запитувати: „Тамара, почему вы отказываетесь?". Я відповідаю, що буду повторюватися. „Кто вам сказал? Вы появитесь в виде блоковской незнакомки, а потом закончите проституткой", — відповіли вони. Словом, роль на перспективу. Мене вмовили.
І ось перший дубль. Бійма сміється, оператор сміється. Кадри забракували, бо камера тряслася від сміху. Я запропонувала, щоб ця моя героїня не чистою мовою розмовляла, а трохи шепелявила. Я читаю текст: „Ну со? Мне еще разок на бульварчик выйти, прогуляться надо". Вважаю цей епізод дуже яскравим.
Я була гарно одягнена. Не була оголеною, як зараз дуже часто знімаються і показують себе в еротичних сценах. Все було пристойно, гарно знято без зайвої вульгарності. З естетичної точки зору там нема до чого вчепитися. Є фільм „Коли падають дерева": проходить півгодини, і перед очима постає порнографічне трахання. Я б в такому фільмі не бажала б зніматися. Це противно. Але якщо воно еротично, але красиво знято, то звичайно. Все має бути збалансованим».
І ось перший дубль. Бійма сміється, оператор сміється. Кадри забракували, бо камера тряслася від сміху. Я запропонувала, щоб ця моя героїня не чистою мовою розмовляла, а трохи шепелявила. Я читаю текст: „Ну со? Мне еще разок на бульварчик выйти, прогуляться надо". Вважаю цей епізод дуже яскравим.
Я була гарно одягнена. Не була оголеною, як зараз дуже часто знімаються і показують себе в еротичних сценах. Все було пристойно, гарно знято без зайвої вульгарності. З естетичної точки зору там нема до чого вчепитися. Є фільм „Коли падають дерева": проходить півгодини, і перед очима постає порнографічне трахання. Я б в такому фільмі не бажала б зніматися. Це противно. Але якщо воно еротично, але красиво знято, то звичайно. Все має бути збалансованим».
Один з найпікантніших епізодів серіалу — екранізація оповідання «Поєдинок» Михайла Коцюбинського. Заможна пані Антоніна Цюпа зраджує чоловікові з учителем їхньої доньки Іваном Піддубним. Коли куколд бачить все це неподобство, то виганяє ловеласа з дому. Однак, донька вимагає повернути назад негідника. Розпусного учителя зіграв український письменник, актор та музикант Антін Мухарський.
Антін згадує, що це була перша свідома велика роль в його житті. На той час він був професійним актором, який працював в театрі імені Лесі Українки.
Антін згадує, що це була перша свідома велика роль в його житті. На той час він був професійним актором, який працював в театрі імені Лесі Українки.
«Амнезія» потребує вашої допомоги, щоб не зупинятися. Ви можете підписатися на невеликий щомісячний платіж або зробити одноразову пожертву.
Антін Мухарський
«Ми знімали сцену у Львові, і група мала виїжджати о 9 годині в якесь інше містечко, де мали знімати локації. І я вийшов страшенно голодний, не встиг поснідати. Кажу помічниці режисера: „Я швиденько за пиріжками збігаю". Я побіг в пиріжкову, повертаюся, а автобусів немає. Тоді мобільних телефонів не було, зв'язку не було. Уявіть собі, збирається зйомочна група, виставляє апаратуру, оголошують: „Давайте актору кадр". А актора нема. Він залишився у Львові, біля готелю „Дністер" і чекає, що може хтось повернеться або таксі пришлють. Я чесно прочекав години три, а потім пішов, бо знову їсти захотілося. Олег Бійма приїхав і дуже на мене сердився. Він на все життя мені прищепив звичку бути максимально дисциплінованим».
Деяким акторам довелося зніматися оголеними. Дійсно, подолати психологічний бар'єр і вести себе природно на камеру без одягу — досить важко. Про боротьбу з внутрішньою напругою в кадрі розповідає Олег Савкін. Він зіграв молодого гуцула в серії «Вирок». Трагічна історія кохання в Карпатах: довкола парубка Федуся розпалюється боротьба між молодицями і навіть вдовицями, всі вони бажають отримати від нього шматочок любові; це, звичайно, не подобається сільським чоловікам.
Олег Савкін
«Для мене це був перший досвід подібних сцен. В основному через це зйомки мені і запам'яталися. Я повинен був підійти до них психічно і фізично нагаштованим. Зрозумійте, фільм знімався в 95-му році, ще існують залишки консервативного суспільства, в якому ми виросли. І рідко актори могли собі дозволити подібні вчинки. У нас це не практикувалося.
Багато що залежало від самого режисера. Він тактовно подводив акторів до інтимних сцен. Намагався оберігати. Я не думаю, що це було тільки на моєму фільмі. Намагалися прибирати якомога більшу кількість сторонніх людей, навіть тих, хто був у складі знімальної групи. Пікантні сцени завжди цікаво подивитися. В закритому приміщенні легше обмежити акторів від сторонніх очей, але у нас сцени були під відкритим небом. Ясна річ, що простежити за кожним кущем і деревом було неможливо, але мені дуже допомогла моя партнерка — Валерія Чумакова. Вона настільки вільно себе відчувала без одягу, що, звичайно, мені це відчуття від неї передавалося».
Багато що залежало від самого режисера. Він тактовно подводив акторів до інтимних сцен. Намагався оберігати. Я не думаю, що це було тільки на моєму фільмі. Намагалися прибирати якомога більшу кількість сторонніх людей, навіть тих, хто був у складі знімальної групи. Пікантні сцени завжди цікаво подивитися. В закритому приміщенні легше обмежити акторів від сторонніх очей, але у нас сцени були під відкритим небом. Ясна річ, що простежити за кожним кущем і деревом було неможливо, але мені дуже допомогла моя партнерка — Валерія Чумакова. Вона настільки вільно себе відчувала без одягу, що, звичайно, мені це відчуття від неї передавалося».
Радмила Щогольова теж зазначила, що оголюватися під час зйомок складно не було: «Не пам'ятаю, щоб я про це довго переживала. Мені допомогла душевна атмосфера та прекрасні люди. Тіло для актора — це інструмент! Але це я зараз так думаю».
(До речі, недавно Радмила дала нам велике інтерв'ю і розповіла про зйомки в «СВ-Шоу» у ролі мовчазної Гєлі, а також про головну роль у проекті «ДАУ» Іллі Хржановського.)
В «Острові» Радмила зіграла Мотрю, подругу головної героїні, у епізоді «Сон». В цій картині розповідається про кохання молодої красуні до набагато старшого чоловіка, який зрештою зруйнував своєю деспотичністю чисті дівочі почуття.
(До речі, недавно Радмила дала нам велике інтерв'ю і розповіла про зйомки в «СВ-Шоу» у ролі мовчазної Гєлі, а також про головну роль у проекті «ДАУ» Іллі Хржановського.)
В «Острові» Радмила зіграла Мотрю, подругу головної героїні, у епізоді «Сон». В цій картині розповідається про кохання молодої красуні до набагато старшого чоловіка, який зрештою зруйнував своєю деспотичністю чисті дівочі почуття.
Радмила Щогольова
«Бійма підбирав дивовижних людей для своїх робіт. Людина, яка мене запросила на проби, стала моїм близьким другом — актриса Олена Єременко. Її, на жаль, вже немає в живих. Це була, можливо, перша моя робота в кіно. Зараз, звичайно, кіно — це бізнес. Але „Острів любові" залишився в пам'яті на все життя. Я кілька років тому переглянула його, і він залишив дуже теплі відчуття, навіть якусь тугу за подібним стилем. Моя велика подяка таким жертовним глибоким режисерам, як Олег Бійма».
Цікаво, а як сучасний глядач, якого важко здивувати, сприйняв би «Острів любові» сьогодні? «Моя знайома випадково побачила фільм в інтернеті, і він їй дуже сподобався за рахунок того, що це класичний матеріал, — говорить Олег Савкін. — Він зроблений професійно. Навіть в наш час є люди, які відчули красу цих картин».
Отже, маємо надію, що недооцінена робота Бійми наздожене свою славу та визнання в наші часи.
Отже, маємо надію, що недооцінена робота Бійми наздожене свою славу та визнання в наші часи.
Опубліковано 30 листопада 2018
Читай більше: