Сатанізм був лише частиною великої хвилі езотерики, яка накрила Україну після розпаду СРСР. Атеїстична доктрина не працює, державний апарат розвалений, а тому спасіння доводиться шукати в старих та нових релігіях. Розгублені люди чекають на Апокаліпсис разом з «Білим братством», заряджають воду біля телевізорів, купують соняшникову олію під брендом «чудотворний єлей зі святих земель» та шукають у небі НЛО.

Чимало фактичного матеріалу про український сатанізм можна знайти у статті Валентина Петрика для журналу «Релігієзнавство в Україні» (1999). Ґрунтуючись на повідомленнях преси та міліції, автор перелічує різні сатанинські угруповання: «Присвячений Сатані лицарській орден чорної меси», «Орден чорного кола» , «Зірка смерті», «Орден SA», «Партія сатаністів», «Церква Сатани», «Чорне Братство», «Чорний орден», «Легіон темряви» та інші. В одному тільки Києві діяли десятки сатанинських сект, до яких входило приблизно 250-300 осіб. Однак сатанізм не був суто столичною модою — він охоплював усю країну. Петрик зазначає, що в Україні (на момент публікації статті) існує щонайменше 800 сатанинських об'єднань.

В пресі тих років знаходимо чимало повідомлень про дияволопоклонників. Наприклад, в 1993 році у столиці на свято Івана Купала на київській Лисій горі була затримана група сатаністів, що збиралася принести у жертву собаку. В цей час у Кіровограді учні 8-10-х класів однієї із середніх шкіл створили секту. Вони планували принести в жертву 666 тварин та людей; кожне вбивство живої істоти школярі фіксували в щоденниках. «Найбільшою» їхньою жертвою став юнак з сусідньої школи. У Черкасах протягом 1995-1998 років активно діяла секта сатаністів, яку очолював колишній викладач середньої школи. Під час ритуалів він ґвалтував неповнолітніх. В Ужгороді сатанинська група «Монархія» займалися нелегальним виробництвом спиртних напоїв та рекетом.

Найвпливовішою сатанинською сектою Києва був «Орден чорного хреста», який заснували в 1995 році. Він мав філії в Одесі, Львові та містах Київської області. Після розпаду «Ордену чорного хреста» утворилися «Зірка смерті» (переважно хлопці-підлітки) та «Орден SA» (переважно дівчата-підлітки). Останню організацію утворила сестра Анна, відома своїми сексуальними подвигами.

В інтерв'ю для газети «Факты и комментарии» (1998) вона розповіла про сатанинський шабаш, що супроводжувався сексуальною оргією у міліцейському гуртожитку з офіцерами МВС. Інші члени «Ордену чорного хреста» розповідали, що вона була «сильним вівтарем, який міг витримати до 10 чоловіків за ритуал». Жертвоприношення тварин Анна разом із сестрами по ордену здійснювала у відомому недобудованому корпусі психіатричної лікарні ім. Павлова.

Словом, це була нова і скажена реальність. Герої нашої статті також намагалися по-своєму вписатися в неї. Хтось побачив в сатанізмі спосіб розважитися з однолітками, а хтось — життєвий шлях, який максимально чітко співпадав зі світоглядом. Це зовсім різні, але тим не менш цікаві історії.

Художника, письменника і музиканта Андрія Страхова читачі Амнезії знають за матеріалом про львівський фестиваль «Альтернатива» 1995 року — він був одним з учасників; напевно, його можна назвати одним з перших сатаністів Києва. Хоча сам він не сприймає своє тодішнє захоплення всерйоз.

Якщо історія Андрія — це про те, як поціновувачі важкої музики влаштовували пекельну гульню та просто любили випити на цвинтарі, то наш наступний герой ставився до спілкування з темними силами досить серйозно. Він попросив представити його іменем Бехеріт, яке він обрав в ордені Argentum Astrum, утвореному в місті Прилуки.

Історія навернення Бехеріта до сатанізму типова у тому сенсі, що відбулася на фоні релігійно-духовного вакууму: «потрібно у щось вірити».

В 1994-ому році активно розвиваються дез-метал та блек-метал сцени. Бехеріт починає цікавитися такою музикою. В багатьох текстах, які він самостійно перекладає, він чує заклинання. І хоча частину з них він розумів, знайти щось схоже у християнського та кабалістичного Папюса було складно. Зате його слух захоплювала дісторшен-какофонія, а очі — епатажна поведінка музикантів цих жанрів.

Саме завдяки музиці Бехеріт знаходить першого однодумця, з яким вирішує заснувати сатанинський орден. Згодом до них приєднується третій хлопець. Культисти пов'язали теософію Лавея з практиками з Гримуара Гонорія та Алістера Кроулі. Вони проводили месу кожні три місяці та виготовляли власні магічні інструменти.

Орден поступово розростався, на піку в ньому нараховувалося 12 учасників. Саме тоді члени Argentum Astrum дізнаються про існування Ордену Дракона. Починаються магічні війни.