«Амнезія»
це медіапроект про історію української поп-культури.
Культура — поняття широке.

Наші герої — класики української літератури і провінційні андеграундні репери; рейвери 1990-х і футуристи 1920-х; забуті телезірки і легендарні музиканти; одеські концептуалісти і луганські сатаністи; радянські фотографи і дореволюційні хіпстери.

Перший український еротичний телесеріал, перші українські мультфільми, перші записи української музики на воскові валики. Мистецькі сквоти і танці на Казантипі. Аудіокасети і відеосалони. Дитячі книги, на яких ми росли і пісні, які слухали наші батьки.

Це дещо більше, ніж просто ностальгія. Ми пишемо про те, що нас усіх сформувало. І це завжди цікаво.
Ми пишемо мало, але грунтовно.

Ніяких мікроформатів, колонок, поверхневих підбірок і зроблених на колінах одноразових статей.

Ми уважно працюємо над кожним матеріалом. Збираємо коментарі героїв і очевидців. Розкопуємо архіви. Розшукуємо ексклюзивні фотографії і документи. Читаємо і переказуємо наукові роботи та багатотомні мемуари (щоб вам не довелося). Фотографуємо раритетні дореволюційні журнали, ховаючись від співробітників Бібліотеки Вернадського.

Наш улюблений формат — великі інтерв'ю та oral story. Ми вважаємо, що найкращий спосіб досліджувати історію — це отримувати матеріал з перших рук.

Ми хочемо, щоб кожен наш лонгрід ставав подією. І, чесно кажучи, нам це цілком вдається.
Уважним лонгрідам — уважні читачі.

Ми випускаємо приблизно по 5 великих матеріалів на місяць.

Місячна аудиторія — 20-30 тисяч відвідувачів, які надовго затримуються на сайті і читають одразу по кілька статей.

На Фейсбуці за нами слідкують 7000 підписників, при цьому охоплення зазвичай у 5 разів більше завдяки вірусному контенту. Ще по 3000 підписалися в Інстаграмі та Телеграмі. Соцмережі ми ведемо не просто у вигляді потоку лінків; більшість постів — самостійні міні-матеріали, заточені під платформу.

Ще одна деталь, якою ми пишаємось: на нас посилаються десятки статей української Вікіпедії.
Ми формуємо спільноту.

Здається, ми поцілили в якусь дуже важливу точку — наші пости збирають аномальну кількість лайків та репостів. Можливо, це ностальгія та радість впізнавання; можливо, щось більше.

Наші читачі — дорослі сформовані люди старші 25 років; чоловіків трохи більше, ніж жінок.

Нас читають, коментують і репостять рок-зірки, нардепи, політичні експерти та професори; ну і хіпстери, звісно, куди ж без них.

Дідько, до нас в коментарі недавно прийшов сам Віктор Павлік!

Матеріали, що зібрали найбільше відвідувань:

Головний редактор: Назар Шешуряк
nazar.sheshuriak@gmail.com

Видавець: Андрій Боборикін
andrew.boborykin@gmail.com
В оформленні використані фотографії Ірини Пап, Миколи Троха, Миколи Козловського та Вілі Фургало.